СУТЬ ТА ЗМІСТ УПРАВЛІНСЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ. Існує безліч різних визначень управління. Це обумовлено не тільки невпорядкованістю термінології, але й тим, що управління, як одне із загальних і об'єктивно необхідних властивостей та умов існування й розвитку світу, здійснюється у всіх формах руху матерії: механічної, фізичної, хімічної, біологічної, а також соціальної. Виходячи з цього, управління прийнято класифікувати на наступні три великих види відповідно до яких існують особливості управлінської діяльності: Управління в неживій природі. Управління в біологічних системах. Управління соціальне, в тому числі у воєнній сфері. Н. Вінер (1894-1964), творець кібернетики - науки про найбільш загальні закони управління незалежно від тієї сфери, в якій вони здійснювалися, стверджував: "Управління - не що інше як посилання повідомлень, які ефективно впливають на поведінку їх одержувача". Зрозуміло, що і військовому управлінню притаманні ознаки управління загального. Ці загальні ознаки будь-якого управління містять в собі (рис. 1.1): наявність системи; причинний зв'язок елементів у системі; наявність об'єкта і суб'єкта управління; динамічний характер системи; збереження, передачу і перетворення інформації; прямий і зворотній зв'язок; спрямованість, антиентропійність управління (означає, що вплив його органу на об'єкт повинен зменшити невизначеність у стані останнього).
 Рис. 1.1. Принципова схема системи управління Таким чином, УПРАВЛІННЯ являє собою безперервний і цілеспрямований процес впливу на об’єкт управління, а система управління – механізм, що забезпечує цей процес. ВИЗНАЧЕННЯ: УПРАВЛІННЯ – безперервний і цілеспрямований процес впливу суб’єкта на об’єкт управління з метою зміни його стану або надання йому нових якостей. УПРАВЛІННЯ У ВІЙСЬКОВІЙ СФЕРІ - процес творчої діяльності командирів усіх ступенів щодо спрямування зусиль підлеглих на виконання поставлених завдань. Управління підрозділами (частинами) спрямоване на підтримку високого рівня бойової готовності, використання сил і засобів в складних обставинах з метою досягнення найбільшої результативності при виконанні отриманих завдань. В мирний час під управлінням підрозділами розуміють: роботу командирів, яка спрямована на злагодження підрозділів; організацію бойової та гуманітарної підготовки, служби військ; підтримку дисципліни та високого морального духу; забезпечення постійної бойової та мобілізаційної готовності. ГОЛОВНОЮ МЕТОЮ ВІЙСЬКОВОГО УПРАВЛІННЯ є підтримка на необхідному рівні бойової та мобілізаційної готовності. Управління підрозділами та частинами передбачає : збирання, вивчення та аналіз даних обстановки; планування майбутніх дій та прийняття рішень; постановку та доведення завдань до підлеглих; організацію і підтримку безперервного управління; - контроль та надання допомоги.  СУТНІСТЬ, МЕТА, РІВНІ УПРАВЛІННЯ. УПРАВЛІННЯ – безперервний і цілеспрямований процес впливу суб’єкта на об’єкт управління з метою зміни його стану або надання йому нових якостей. Принципова схема системи управління Процес управління є впорядкуванням системи. Воно здійснюється в системах, в яких існує мережа причиново-наслідкових залежностей, здатних у межах даної основної якості переходити з одного стану в інший. Тобто коли управлінське рішення стає причиною, а якісна зміна системи – наслідком. Цей процес є антиподом процесам дезорганізації, що уможливлює стабілізувати систему, зберегти її якісну визначеність, підтримати динамічну взаємодію з середовищем, забезпечити розвиток системи та досягнення певного ефекту. Управління здійснюється на основі системного принципу зворотного зв'язку. Успішним управління є лише тоді, коли керуюча система (суб’єкт управління) буде одержувати інформацію про ефект, досягнутий управлінським рішенням, про досягнення (або недосягнення) мети, яку він поставив. Невідповідність фактичного стану системи заданому і є тим корегуючим сигналом, який викликає перебудову системи для того, щоб вона функціонувала у заданому режимі. Зворотний зв'я...